-
1 їжджений
е́зженый -
2 виїжджений
( про коня) broken in, trained -
3 заїжджений
( про коня) worn out, hard run -
4 наїжджений
( про дорогу) well-trodden, well-worn, beaten -
5 необ'їжджений
( про коня) green, unbacked, unbroken -
6 виїжджений
1) вы́езженный, объе́зженный, нае́зженный2) изъе́зженный; вы́езженный -
7 заїжджений
1) зае́зженный2) ( избитый) перен. зае́зженный -
8 з'їжджений
1) изъе́зженный, исколеше́нный2) изъе́зженный; зае́зженный -
9 малоїжджений
малое́зженый; (о дороге диал. и в народной поэзии) малое́зжий -
10 малонаїжджений
малонае́зженный -
11 наїжджений
нае́зженный -
12 невиїжджений
-
13 нев'їжджений
-
14 неїжджений
-
15 об'їжджений
1) объе́зженный; изъе́зженный; исколешённый; обры́сканный2) объе́зженный; вы́езженный3) обка́танный -
16 роз'їжджений
разъе́зженный -
17 уїжджений
уе́зженный, ука́танный -
18 езженый
їжджений. [Їжджені коні. Їжджена бричка (экипаж)].* * *1) см. езжалый 2)2) ( по которому ездили) ї́жджений; ( наезженный) уї́жджений, наї́жджений -
19 изъезженный
1) прич. з'ї́жджений, об'ї́жджений, ви́їжджений; з'ї́жджений; роз'ї́жджений2) (в знач. прил.: ухабистый) роз'ї́жджений, з'ї́жджений\изъезженныйая доро́га — роз'ї́жджена (з'ї́жджена) доро́га, роз'ї́жджений (з'ї́жджений) шлях
-
20 наезжать
наездитьI. 1) (лошадь) виїжджати и виїжджувати, виїздити коня, принатурювати, принатурити коня до їзди, (о мног.) повиїжджувати, попринатурювати. жать, -дить гончих - принатурювати, принатурити гончаків до (в)ловів (полювання);2) (дорогу) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (преимущ. колёсной повозкой) накочувати, накотити, (о мног.) понатирати, понакочувати и т. п. [Сюдою возили дерево з лісу, - добре втерли дорогу (Брацлавщ.). Протерли шлях мужицькі сани (Франко)];3) (выручать ездой) наїжджати и наїздити, наїздити, виїздити що. [Я його в борг вожу: карбованців на п'ять наїздить та й заплатить одразу (Київщ.). Які наші заробітки візницькі: трьох карбованців за день не виїздиш! (Богодухівщ.)];4) (ездить много) наїжджувати, наїздити, виїздити; (изв. время) проїжджувати, проїздити, поїздити, попоїздити, виїздити. Кто много ездит, много -дит - хто багато їздить, багато наїздить (виїздить). Наезженный -1) виїжджений, принатурений, повиїжджуваний, попринатурюваний до їзди, уїжджений, їжджалий;2) натертий, у[про]тертий, накочений, понатираний, понакочуваний и т. п., (только о колёсном пути) битий. [Санна дорога уже накочена, слизька (Черняв.)];3) наїжджений, виїжджений;4) наїжджений, виїжджений; проїжджений, (по)поїжджений. -ться -1) виїжджатися, бути виїжджуваним, виїждженим, повиїжджуваним и т. п.;2) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п.;3) наїжджатися и наїздитися, бути наїжджуваним, наїждженим, виїждженим;4) наїжджуватися, бути наїждженим и т. п.;5) (вдоволь, сов.) - см. отдельно Наездиться.II. Наезжать, наехать -1) на кого, на что - наїжджати и наїздити (-їжджу, -їздиш), наїхати, (о мног.) понаїжджати на кого, на що. [Наїхав на камінь (Київщ.)];2) (едучи приближаться) над'їжджати и над'їздити, над'їхати куди, до чого;3) (встречать в пути) натрапляти, натрапити на кого, на що, стріч[в]ати, стрі(ну)ти, зустріч[в]ати, зустріти кого, що;4) (приезжать во множестве) наїжджати и наїздити, наїхати, понаїжджати и понаїздити. [Багато знайомих наїздять до нас літувати (Богодухівщ.). Наїхали подоляни з Подолу (Метл.). Наїхало гостей повен двір (Брацл.). Понаїжджають у гості (Канівщ.). Звідусіль понаїздили люди (Київщ.)];5) (бывать наездом; нападать, несов.) наїжджати и наїздити, доїжджати и доїздити. [Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця (Свидн.). Ой, як узяли вражі здобичники часто до нас доїздити (Метл.)];6) (насовываться) насуватися и насовуватися, насунутися, (о мног. или во мн. местах) понасуватися и понасовуватися.* * *I тж. на`езживать; несов.; сов. - на`ездить1) наї́жджувати, наї́здити2) ( дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уторува́ти, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш), наї́жджувати, наї́здити, уї́жджувати, уїздити; ( накатывать) нако́чувати, накоти́ти, и мног. понако́чувати3) ( лошадь) наї́жджувати, наї́здити, виї́жджувати, ви́їздити, об'їжджа́ти и об'їзди́ти (об'їжджу́, об'їзди́ш), об'ї́здитиII несов.; сов. - на`ехатьнаїжджа́ти и наї́здити, наї́хати, и мног. понаїжджа́ти и понаї́здити
См. также в других словарях:
їжджений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
їжджений — а, е. 1) розм. Привчений до їзди. Їжджений кінь. 2) По якому багато їздили; уїжджений, наїжджений … Український тлумачний словник
їжджений — (шлях по якому багато їздили) уїжджений, наїжджений, торований … Словник синонімів української мови
заїжджений — 1 дієприкметник змучений заїжджений 2 дієприкметник виїжджений … Орфографічний словник української мови
наїжджений — (про шлях який став рівним, гладеньким від тривалої їзди), у[в ]їжджений, роз їжджений, у[в]торований, торований, накочений, у[в]кочений, у[в]тертий, накатаний, у[в]битий; битий (уторований і широкий, довгий); забутинований (про поверхню землі… … Словник синонімів української мови
об'їжджений — 1 дієприкметник навколо якого проїхали; якого обминули об їжджений 2 дієприкметник навчений про коня; перевірений … Орфографічний словник української мови
в'їжджений — див. уїжджений … Український тлумачний словник
малонаїжджений — а, е. 1) Такий, на якому мало їздили. 2) Недосить наїжджений … Український тлумачний словник
неїжджений — а, е. 1) Якого не привчили до їзди, на якому ще не їздили (про коня). 2) По якому ще не їздили або мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); ненаїжджений, невторований … Український тлумачний словник
уїжджений — (в ї/жджений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уїздити. || уї/жджено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
в'їжджений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
